Діалог: медіастудії

ІНСТРУМЕНТИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОБОТІ ЖУРНАЛІСТА З АУДІОВІЗУАЛЬНИМ КОНТЕНТОМ

2024-12-19T14:31:01+02:00

Сучасний розвиток штучного інтелекту (ШІ) суттєво змінює підходи до створення, обробки й аналізу аудіовізуального контенту в журналістиці. Використання нейромереж, алгоритмів машинного навчання та інших інтелектуальних технологій дає змогу автоматизувати багато рутинних завдань: від збору й обробки інформації до монтажу відео та синтезу голосу, тим самим підвищуючи ефективність роботи журналістів. У статті проаналізовано ключові ШІ-інструменти, що застосовуються в журналістській діяльності, зокрема системи автоматичного транскрибування мовлення, нейромережеве генерування тексту й зображень, розпізнавання облич і об’єктів, синтезу голосу та покращення якості зображень, створення віртуальних ведучих, глибока стилізація відео та реалістична анімація.

Окрему увагу приділено можливостям штучного інтелекту в прискоренні та оптимізації процесу створення відеоматеріалів. Досліджено переваги застосування ШІ, серед яких швидкість обробки контенту, автоматизація рутинних процесів і розширені можливості для аналітики. Розглянуто алгоритми, які можуть автоматично редагувати відео, накладати субтитри, синхронізувати голос із зображенням і навіть створювати цілком нові сцени на основі текстового опису. Також проаналізовано використання ШІ для поліпшення якості контенту, зокрема методи покращення роздільної здатності зображень, усунення шумів та корекції кольорів. Водночас висвітлено й ризики, зокрема потенційні загрози для журналістської етики, маніпуляцію аудиторією та проблему авторських прав, проаналізовано потенційні наслідки втілення інструментів ШІ для майбутнього журналістики в цілому.

Закцентовано на найефективніших і найпопулярніших інструментах ШІ, запропонованих чільними виробниками програмного забезпечення для створення та обробки аудіовізуального контенту, зокрема компаній Adobe Systems, OpenAI, Google, Microsoft, Amazon тощо, інноваційні розробки яких інтенсивно інтегрують засоби ШІ в робоче середовище своїх ресурсів.

Сучасні тенденції впровадження ШІ в журналістиці розглянуто з оцінкою їхнього впливу на професійну діяльність медійників та здійснено спробу спрогнозувати майбутні напрями розвитку цієї технології.

Таким чином, робота допомагає краще зрозуміти роль штучного інтелекту в сучасному медіасередовищі та окреслює основні виклики, що постають перед журналістською спільнотою у зв’язку з активним застосуванням інтелектуальних технологій.

ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ В ЗМІ ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ У ПОВОЄННИЙ ЧАС

2024-12-19T14:31:04+02:00

У статті розглядаються особливості висвітлення виборчих процесів у засобах масової інформації України в повоєнний час. Обґрунтовано, що післявоєнний період стає ключовим для відновлення демократичних інститутів і консолідації суспільства, а ЗМІ відіграють у цьому процесі центральну роль. Забезпечення прозорості виборчих процедур, підвищення довіри громадян до виборів та протидія маніпуляціям — основні завдання, що стоять перед сучасними українськими медіа.

Визначено, що особливостями висвітлення виборів у післявоєнний період є боротьба з дезінформацією, протидія спробам політичних маніпуляцій, а також необхідність врахування підвищеної емоційності та вразливості аудиторії. Акцентовано на тому, що значну роль у формуванні громадської думки відіграють соціальні мережі, які стали основним каналом інформації для багатьох українців. Соціальні медіа, з одного боку, відкривають нові можливості для залучення виборців до політичного процесу, але водночас створюють ризики поширення фейкових новин та провокативного контенту.

Особливу увагу приділено проблемі виживання регіональних ЗМІ, які в умовах війни та економічної кризи часто залишаються єдиним джерелом інформації для місцевих громад. Показано, що відновлення та підтримка регіональних медіа є необхідною умовою для забезпечення рівного доступу громадян до інформації про вибори, а також для зміцнення зв’язку між державою та суспільством.

Підсумовано, що медіа у повоєнний час повинні не лише інформувати громадян про перебіг виборів, але й сприяти відновленню довіри до демократичних процесів. Виборчі кампанії стають інструментом не лише політичної боротьби, а й національного об’єднання, і саме ЗМІ мають відіграти важливу роль у цьому процесі. Розвиток етичних стандартів у висвітленні виборів, підтримка регіональних ЗМІ та впровадження механізмів боротьби з дезінформацією є ключовими напрямками для забезпечення прозорості та демократичності виборчих процесів в Україні.

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ З МЕДІА (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ)

2024-12-19T14:31:06+02:00

У статті досліджено форми взаємодії Дніпровської міської ради із засобами масової інформації у 2024 році. Проаналізовано наукові праці, присвячені зазначеному питанню. Розкрито поняття «медіарилейшнз», зазначено його форми. Вивчено способи взаємодії між місцевою владою та медіа. Проаналізовано офіційний сайт міської ради, досліджено відкриті дані, що представляють інтерес для працівників ЗМІ. Розкрито структуру новин, які публікуються на зазначеному вебпорталі. Важливим моментом у взаємодії влади та преси є доступ до публічної інформації, тому приділено увагу відповідному розділу сайту. Здійснено порівняння застосування міською владою Дніпра засобів медіарилейшнз до початку великої війни та після по-вномасштабного вторгнення. Проаналізовано офіційну сторінку Дніпровської місь-кради на Facebook та канал онлайн-трансляцій на YouTube. Визначено перспективи подальших наукових розвідок.

ПРАВОЗАХИСНІ ПИТАННЯ У ФОКУСІ КОНСТРУКТИВНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

2024-12-19T14:31:08+02:00

У статті розглядається зв’язок між конструктивною журналістикою та теорією соціальної відповідальності преси, що передбачає моральний обов’язок журналістів враховувати інтереси суспільства при створенні матеріалів. Аналізується кореляція між основними засадами журналістики соціальної відповідальності, які спрямовані на перехід від конфлікту до конструктивних дискусій, та розглядаються спільні та відмінні риси конструктивної та адвокаційної (правозахисної) журналістики.

На основі моніторингу матеріалів українського медіа «Рубрика» протягом червня-серпня 2024 року, продемонстровано, як впроваджується конструктивний підхід при висвітленні правозахисних тем, зокрема стосовно дітей, жінок, та військовослужбовців і ветеранів. Робота акцентує увагу на характерному пакуванні матеріалів, що відповідає конструктивному підходу та позитивному вирішенню проблем.

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЕКОТУРИЗМУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ: НА МЕЖІ НАУКИ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

2024-12-19T14:31:11+02:00

Стаття присвячена розвитку екотуризму, як чинника гармонізації людини й природи в межах Одеської області. Розглянуто особливості популяризації даного напрямку туристичної сфери на інтернет-платформах, зокрема через вебсторінки природно-заповідних територій національного рівня: «Дунайського біосферного заповідника», національних природних парків «Куяльницький», «Нижньодністровський» та «Тузловські лимани».

В матеріалі розкрито сутність та потенціал досліджуваної території щодо перспектив розвитку даного туристичного напрямку. В межах дослідження виокремлено основні компоненти надання інформації через всесвітню мережу для встановлення комунікаційних зв’язків за формулою «природоохоронний об’єкт — вебсайт — турист». На основі ретельного аналізу сайтів схарактеризовано важливі рубрики, інформацію просвітницького змісту, історичного напрямку, сучасний стан туристичних маршрутів, а також фотоконтент. Доведено, що робота більшості об’єктів продовжується та вдосконалюється попри виклики сьогодення, пов’язані із повномасштабним вторгненням. Водночас розглянуто певні обмеження та перепони, які стоять на заваді розвитку туристичної складової.

МЕНЕДЖМЕНТ НОВИН ЧИ МАНІПУЛЯЦІЯ ІНФОРМАЦІЄЮ: СУЧАСНИЙ ПІДХІД МАСМЕДІА ДО ЗАСТОСУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2024-12-19T14:31:13+02:00

У статті піднімаються питання про менеджмент новин у варіанті спін-докторінгу на тлі журналістського підходу до роботи з інформацією, зокрема осмислюється, чи кореспондується управлінський підхід до новин зі стандартами журналістики, чи управління інформаційними потоками неминуче породжує маніпулятивне бачення дійсності та чи використання комунікаційних прийомів, характерних для спін-докторінгу, — безальтернативний рух журналістики вбік піару.

Спін-докторінг як раціональна тактика управління новинами може передбачати не лише маніпулювання інформацією та прихований вплив на громадськість, а й конструктивний нагляд, моніторинг та корегування того, яка саме інформація потрапляє в медіапотік та як вона подається (повнота, акценти, деталізація тощо). У такому випадку робота спін-докторів та їхня участь в управлінні новинами полягає у співпраці, взаємодії з журналістами. Якщо журналісти чітко дотримуються стандартів журналістики, ризик їхнього підпорядкування намірам спін-докторінгу мінімальний, а співпраця з піарниками не є загрозою професії.

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ В УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ

2024-12-19T14:31:54+02:00

«Свобода ЗМІ, яка є невід’ємною складовою свободи самовираження поглядів, має винятково важливе значення в суспільстві, що базується на верховенстві права. Однак, це право не є абсолютним, а особливо в площині здійснення судочинства. Таке право має бути збалансоване з іншими правами людини, передусім — з правом на справедливий суд. Цей аспект є головним у міжнародних стандартах взаємодії судів та медіа» [7], — наголошують Людмила Опришко та Людмила Панкратова у посібнику «Основи судової журналістики».

У статті досліджено взаємодію суду та журналістів, а саме репрезентацію судової проблематики в українських ЗМІ. Проаналізовано як часто медіа пишуть про діяльність суду, чи дотримуються автори матеріалів основних принципів судової журналістики.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАПСИХОЛОГІЇ: НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД

2024-12-19T14:31:55+02:00

Тема нашої статті актуальна для української журналістики тим, що в умовах сучасних глобалізаційних процесів її важливою складовою стає медіапсихологія, дослідженнями якої ґрунтовно займаються в Німеччині. В нашій роботі в історіографічній послідовності розглядаються з перших (з початку ХХ століття) і до сучасних часів медіапсихологічні дослідження німецьких соціальних психологів та соціологів, роботи яких ще не було перекладено українською.

В роботі надається опис і результати перших та сучасних досліджень в галузі радіомовлення: радіореклама та перші «мильні опери» на радіо; залучення слухачів до різних конкурсів та винагород; використання «підсадних качок» та ін.

Особлива увага надається телебаченню та його високим впливовим можливостям. Сучасна медіапсихологія займається питаннями медіавпливу за двома головними напрямами: дослідження споживання медіапродукту та медіапродукування (часто на замовлення, як правило, від політиків чи бізнесу).

«ЛИШ ФАНАТИЧНИЙ ПОШУК ДОРОСТА ДО ПРОСТОТИ МИТЦЯ І ВІРТУОЗА»: ТВОРЧЕ КРЕДО ЖУРНАЛІСТА У ПРИЗМІ ПОЕТИЧНИХ ІНТЕНЦІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО

2024-12-19T14:32:01+02:00

У статті, в контексті пріоритетів Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України на період до 2027 року, які актуалізують п’ять напрямів трансформації, де осереддям є особистість, висвітлюється проблема самовизначення особистості майбутнього журналіста завдяки усвідомленню здобувачами факультетів журналістики системи принципів, цінностей як основи їхньої інтелектуально-творчої реалізації, що уможливлює широка гуманітарна освіта, знання художньо-словесної творчості унікальних майстрів. Мета статті полягає у представленні результатів компаративного розгляду творчого кредо найавторитетніших постатей сучасності, як зразків концептуального творення текстів — публіцистичного і поетичного, — медіальна функція яких однакова: впливати на самоусвідомлення пересічної особи, на її виховання та освіту, на суспільство в усіх його іпостасях. Для реалізації такого завдання запропоновано формат «діалогу настанов і позицій», а саме — висвітлення концептуально-етичних аспектів журналістської діяльності у дзеркалі поетичних інтенцій. Увагу сконцентровано на поетичних текстах Ліни Костенко і щоденникових записах Бориса Дерев’янка, які відкривають систему цінностей, основні принципи їхньої діяльності, що, беззастережно, є важливим для сучасної журналістської освіти. У результаті надано авторське бачення перспективних завдань, які необхідно вирішувати при викладанні та вихованні сучасного журналіста, зокрема, необхідність стимулювати бажання здобувачів професійно думати, що зумовлює вироблення власної позиції, кредо, на прикладі творчості найавторитетніших особистостей; наголошується літературний бік журналістської творчості «у просторі інтертекстуальності», що увиразнюватиме і забезпечуватиме мовну майстерність журналіста.

НАВЧАЛЬНА ГАЗЕТА ЯК ПЕРША СХОДИНКА ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ В МЕДІА

2024-12-19T14:32:24+02:00

Стаття узагальнює досвід викладання курсу «Журналістська майстерність» на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

У статті висвітлено підходи до практичної підготовки фахівців для галузі медіа шляхом випуску навчального періодичного видання. Створення умов, максимально наближених до роботи реальної редакції, дає змогу студентам набути необхідних компетенцій для успішної роботи в друкованих медіа.

Командна робота над випуском газети вимагає неухильного виконання творчих завдань, розвиває критичне мислення, формує взаємну відповідальність.

Майбутні журналісти на практиці вчаться розробляти концепцію видання, організовувати редакцію, розподіляти обов’язки, знаходити теми для своїх творів, писати й редагувати журналістські матеріали, створювати оригінал-макет номера і в підсумку досягати кінцевого результату — випуску періодичного видання.

РОЗВИТОК ПОТЕНЦІАЛУ РЕКЛАМНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2024-12-19T14:32:01+02:00

В статті здійснюється дослідження та всебічний розгляд ринку цифрового маркетингу (digital-маркетингу), уточнюють різноманітні інструменти та технології, а також пропонуються алгоритми використання маркетингових стратегій для суб’єктів господарювання України в сучасну епоху цифровізації та євроінтеграції українського бізнесу. Робота має практичну цінність для бізнес-середовища в контексті оптимізації маркетингової діяльності та досягнення успіху в умовах цифрової трансформації. Метою даної наукової праці є аналіз кон’юнктури ринку цифрового маркетингу, ідентифікація релевантних інструментів та досягнень, а також здійснення послідовності впровадження найефективніших цифрових маркетингових стратегій для успіху бізнесу та стартапів. Методологічна основа дослідження базується на застосуванні методів статистичного аналізу даних, зокрема опрацювання статистичних звітів, профільних публікацій та результатів наукових досліджень українських та європейських науковців у даній галузі. Результати проведеного дослідження демонструють значний вплив цифрового маркетингу на бізнес-процеси, особливо в аспектах пошуку та утримання клієнтської бази, підвищення результативності рекламних компаній та аналізу ринкових трендів розвитку. Вивчення ринку цифрового маркетингу виявило базові тенденції та плюси використання цифрових інструментів, таких як рекламні можливості соціальних мереж, контент-маркетинг та СММ реклама та інші. Окрім того, підкреслено важливу роль технологій, таких як штучний інтелект, машинне навчання та аналітика даних, Big Data у процесі реалізації продуктів цифрового маркетингу. Практична значущість цього дослідження полягає у формуванні чіткого розуміння всіх шляхів розробки та впровадження елементів цифрового маркетингу. Отримані результати можуть бути запропоновані підприємствам для модернізації процесів, досягнення цілей, підвищення ефективності маркетингових кампаній, розширення і утримання клієнтської бази на фоні зростаючої конкуренції на Українському та Світовому ринку.

ФЕЙЛЕТОН НА СТОРІНКАХ «ОДЕСЬКОГО ВІСНИКА»: ДО ПИТАННЯ ПРО ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ

2024-12-19T14:32:26+02:00

Об’єкт статті — тексти із газети «Одеський вісник 1870 року. Вирішується кілька завдань. Перше — історико-теоретичного характеру. Вивчені тексти позначені їх авторами як фейлетони. Але вони досить різноманітні за своїм характером і не обов’язково смішні. Звідси — питання їхньої відповідності фейлетону як жанру публіцистики. Друге завдання пов’язане з історією «Одеського вісника». Враховуючи зауваження відомого історика Одеси Олександра Дерибаса щодо низького рівня цього друкованого видання у 1870-і роки, в статті з’ясовується ступень злободенності публікацій в газеті. Використано стратегії контентного аналізу і типологічного методу дослідження. Проаналізовані публікації різні за тематикою, не схожі стилістично. У той же час, приходить до висновку автор статті, кожен з них може вважатися фейлетоном, оскільки їм притаманна суб’єктивність викладу, у кожному вирішуються суспільно злободенні проблеми (звідси — опора на факти), тяжіння до узагальнень та типізації зображених явищ, вільна форма невимушеної бесіди із читачем.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ УКРАЇНСЬКИМИ ЖУРНАЛІСТАМИ ПІД ЧАС РОБОТИ В ЗОНІ ВОЄННИХ ДІЙ

2024-12-19T14:32:27+02:00

Стаття досліджує використання цифрових технологій українськими журналіста-ми під час виконання професійних обов’язків в умовах воєнного конфлікту. Описано ключові інструменти й платформи, які застосовуються для збору, верифікації та розповсюдження інформації, а також для оцінки й мінімізації ризиків, пов’язаних з цифровою безпекою, захистом інформації та її джерел; досліджується необхідність дотримання етичних стандартів, що постають перед медійниками під час роботи в цифровому полі. Аналізується вплив технологічних інновацій на журналістську діяльність, особливо в умовах інтенсивного інформаційного потоку.

ТРЕНДИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ В АСПЕКТІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

2024-12-19T14:32:34+02:00

Статтю присвячено дослідженню основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікативного простору в умовах постійно прискорюваного та інтенсифікованого потоку інформації та активних сучасних соціально-політичних процесів. В статті розглядаються сучасні засоби масової інформації, які мають вплив на суспільство та його структуру. Важливу увагу приділено підбору інформаційних та комунікаційних каналів, а також структурі та якості контенту, оскільки саме медіа формують стиль життя і, певною мірою, культуру сучасного суспільства. На основі аналізу динаміки змін у сфері комунікацій та формування інформаційного суспільства визначено найбільш значущі напрями, що становлять тренди подальшого розвитку інформаційно-комунікативного простору. В даному дослідженні розглядаються питання зміни інформаційно-комунікативного простору з урахуванням трансформації суспільно-політичних реалій. Зроблено висновки про основні комунікативні тенденції, які виникли з урахуванням специфіки аудиторії та під впливом трансформації сучасних суспільно-політичних процесів.

АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ЖУРНАЛІСТИЦІ РІШЕНЬ: ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОРМАТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АУДИТОРІЮ

2024-12-19T14:32:37+02:00

Сучасна журналістика переживає етап трансформації, все більше уваги приділяється не лише інформуванню, але й допомагає аудиторії у вирішенні реальних проблем. Одним із таких інноваційних підходів є журналістика рішень (англ. solution journalism), що зосереджується на висвітленні не тільки проблем, а й ефективних шляхів їх розв’язання. Аудіовізуальний формат як складова цього підходу має зна-чний вплив на залученість аудиторії, зокрема завдяки можливостям візуалізації складної інформації та емоційного контакту.

У цій статті ми дослідимо ефективність аудіовізуального підходу у журналістиці рішень на прикладі програми «Української служби інформації» (УСІ) «Що робити, якщо», зокрема випусків «Що робити, якщо ви стали учасником дорожньо-транспортної пригоди (ДТП)?» та « Що роботи, якщо вас затопили сусіди».

РИТУАЛЬНА МОДЕЛЬ КОМУНІКАЦІЇ: ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ

2024-12-19T14:32:37+02:00

Важливу частину теорії масових комунікацій складають моделі масової комунікації. Зазвичай дослідники виділяють чотири типи моделей — трансмісії, ритуалу, привернення уваги та рецепції. Дана робота присвячена моделі ритуалу. Зазвичай ритуальну модель комунікації пов’язують з ім’ям Джеймса Кері (James W. Carey); вважається, що повідомлення в цій моделі «не є актом висилання інформації, а є публічним виявом підтримки суспільних переконань» [5, 220]. В статті приділено увагу власним поясненням Дж. Кері, який робив акцент не так на ритуалі і формуванні суспільної солідарності, як на категорії «культура». Розглядаються концепції М. Комона, зокрема щодо здатності медіа ритуалізувати суспільне життя та Е. Ротенбулєра, який стверджував, що віносини між людиною та навколишньою реальністю завжди містять елементи ритуалу. Щодо спроб практичного застосування моделі, в цій роботі вони обмежені розглядом класичної роботи Даяна і Каца, яка присвячена медіаподіям: публічним церемоніям з усіма ознаками ритуалу, які транслюються на телебаченні.

ЯК ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ ЗМІНИЛО ВИДАННЯ «TEXTY.ORG.UA»: ТЕМАТИЧНИЙ ЗРІЗ

2024-12-19T14:32:37+02:00

У статті досліджено зміни в тематиці та способах подачі матеріалів видання «Texty.org.ua» у розділі «Журналістика даних» до і після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Актуальність дослідження обумовлена значними трансформаціями українського медіапростору, зокрема журналістики даних, які відображають зміну інформаційних пріоритетів суспільства в умовах війни.

У роботі використано методику порівняльного аналізу тематики публікацій видання за два часові періоди: 2 роки і 7 місяців до початку повномасштабного вторгнення росії на Україну та аналогічний період після вторгнення. Для цього було відібрано та класифіковано статті видання за основними тематичними напрямами, такими як екологія, політика, корупція, війна, економіка, міжнародні відносини та інші.

Дослідження є корисним для розуміння впливу війни на медіапрактики, тематичні пріоритети та роботу з відкритими даними, а також для оцінки адаптації журналістики до умов воєнного часу.