Діалог: медіастудії

СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗВУКОВОГО ДИЗАЙНУ В ФОРМУВАННІ КРОСМЕДІЙНОГО ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ПРОДУКТУ

Сергій Азєєв — 2025-12-17

У статті досліджується синергетичний потенціал звукового дизайну в структурі кросмедійного журналістського продукту та його роль у формуванні цілісного аудіовізуального контенту. Актуальність теми зумовлена трансформаціями сучасного медіапростору, у якому журналістський контент дедалі частіше функціонує в межах різних платформ і форматів — від текстових матеріалів і мультимедійних лонгрідів до подкастів, відеосюжетів та інтерактивних історій. У таких умовах звук перестає виконувати виключно допоміжну або ілюстративну функцію, набуваючи статусу повноцінного виражального елементу медіаповідомлення.

Робота є спробою з’ясування особливостей використання звукового дизайну як інструмента синергії різних медійних складників у кросмедійній журналістиці. У статті виокремлюються ключові компоненти звукового дизайну — дикторський голос, звук синхронів, шумове оформлення, музичні елементи, звукові ефекти — та аналізується їхня взаємодія з візуальними й текстовими компонентами журналістського матеріалу. Окрема увага приділяється здатності звукового середовища посилювати емоційний вплив повідомлення, формувати атмосферу події та сприяти глибшому зануренню аудиторії в зміст матеріалу.

У роботі підкреслюється, що синергетичний ефект звукового дизайну проявляється в поєднанні різних медійних елементів, коли їхня взаємодія створює нову якість сприйняття інформації, недосяжну за умови використання кожного компоненту окремо. Звукове оформлення в кросмедійних проєктах може виконувати функції структурування матеріалу, акцентування смислових вузлів, ритмізації оповіді та емоційного підсилення журналістського повідомлення.

Зроблено висновок, що ефективне використання звукового дизайну сприяє підвищенню виразності журналістського контенту, посиленню його комунікативного потенціалу та формуванню більш цілісного медійного досвіду для аудиторії. Результати дослідження можуть бути застосовані в практиці створення мультимедійних журналістських матеріалів майбутніми фахівцями медіасфери, зокрема під час викладання навчальних дисциплін, пов’язаних із аудіовізуальною журналістикою, мультимедійним сторітелінгом та кросмедійними комунікаціями. Особливо корисним вбачається використання цього матеріалу в практичній діяльності навчальних журналістських редакцій факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова, що працюють над створенням кросмедійних проєктів.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЛОВКІВ У СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

Євген Блінов — 2025-12-17

Статтю присвячено дослідженню заголовків публікацій на сайті одеського регіонального онлайн-медіа «УСІ Online» за січень — листопад 2025 року. Проаналізовано твори в розділах «Інтерв’ю» та «Блоги». Досліджено останні публікації журналістикознавців, які вивчали питання. Наведено ознаки сучасних заголовків у медіа.

Зазначено типології, використані у дослідженні: за змістом та за структурою. Весь корпус публікацій, відібраних для опрацювання в процесі написання статті, розділено відповідно до типів заголовків, створених авторами. Проаналізовано тематичні особливості кожної групи матеріалів, об’єднаних заголовками відповідного типу. Визначено перспективи подальших наукових досліджень.

«СУБ’ЄКТ РІШЕННЯ — РЕЦИПІЄНТ» ЯК СКЛАДНИКИ КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ПОВІДОМЛЕНЬ КОНСТРУКТИВНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Ангеліна Житнікова — 2025-12-17

У статті досліджено трансформацію комунікаційного процесу в межах конструктивної журналістики крізь призму переосмислення ролей його ключових складників — комуніканта та комуніката. Теоретичною основою аналізу слугують концепції контентної конвергенції, класичні моделі масової комунікації та підходи до вивчення прийняття рішень аудиторією. Продемонстровано, що конструктивна журналістика змінює лінійну, монологічну модель комунікації на діалогічну, в якій суб’єкт рішення виступає співкомунікантом поряд із журналістом, а реципієнт — потенційним співучасником соціальних змін. Емпіричну базу дослідження становить моніторинг матеріалів журналістики рішень українського медіа «Рубрика: медіа рішень» за червень–липень 2025 року. Результати аналізу підтверджують наявність феномену співкомунікації, визначають типологію суб’єктів рішень та фіксують тенденцію залучення суб’єктів рішень до авторства або співавторства матеріалів, що посилює практичну орієнтованість контенту та соціальну ефективність медіакомунікації.

НЕПОВНО(МАЛО)ЛІТНІ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ МАСМЕДІА ПРО ВІЙНУ В УКРАЇНІ

Аліна Задорожня — 2025-12-17

У цьому дослідженні розглянуто еволюцію ролі журналіста під час війни в Україні, зосереджуючись на викликах, спричинених масовими вбивствами або травмами (психологічними та фізичними) дітей російською армією, та зміною поведінки аудиторії. У ньому розглядається алгоритм поширення новин серед громадян, а також важливість дотримання професійних стандартів та етичних норм.

У статті підкреслюється необхідність масмедіа підвищувати медіаграмотність, адаптуватися до нових форматів оповіді, підтримувати довіру в просторі, насиченому інформацією та дезінформацією. Результати дослідження сприяють розумінню того, як українська та європейська журналістика може зберегти свою місію, одночасно приймаючи нові стандарти в новій реальності.

ШІ ДЛЯ КОНСТРУКТИВНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ: СЦЕНАРІЇ КОЛАБОРАЦІЇ

Олена Іванова — 2025-12-17

У статті окреслено перспективи взаємодії конструктивної журналістики та штучного інтелекту в умовах інформаційного сьогодення. Штучний інтелект для конструктивної журналістики — це конкурент за увагу аудиторії та водночас потенційно потужний засіб підвищення її фахової конкурентоспроможності. Їхня продуктивна співпраця можлива саме в межах поля традиційної журналістики, тобто з урахуванням професійних та етичних вимог до медіадіяльності, і бачиться вона як робота у двох основних напрямах: штучний інтелект як допоміжний засіб і джерело первинної інформації щодо змісту публікації та його пакування; штучний інтелект як допоміжний засіб і джерело інформації медіаантропологічного та медіаметричного спрямування. Штучний інтелект дає сучасній журналістиці нові можливості та при цьому співпраця з ним має поєднуватися з експертним контролем, який здійснюється лише журналістом як фаховим медійником. Це мають враховувати нові освітні програми з медіапідготовки.

ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МЕДІАОБРАЗУ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Олена Іщенко — 2025-12-17

У сучасному інформаційному суспільстві медіа відіграють ключову роль у формуванні суспільного дискурсу, зокрема щодо діяльності судової влади. Судові процеси дедалі частіше стають предметом обговорення, а журналісти — посередниками між судом і громадськістю. Це явище набуло концептуального осмислення в межах теорії медіатизації. Данський учений С. Х’ярвард, який є одним із основоположників даної теорії стверджує: «Медіатизація — це процес, у межах якого суспільство дедалі більше підпорядковується логіці медіа, а соціальні інститути (політика, релігія, право) починають функціонувати за правилами медіа» [15, 112]. Згідно з цією думкою судова влада опиняється в ситуації, коли її діяльність оцінюється не лише з правової, а й з медійної точки зору — через публічність, резонансність, цитованість та емоційний ефект.

У статті розглянуто роль журналістики у процесі формування медійного образу суду. Проаналізовано основні механізми впливу медіа на сприйняття судової влади громадськістю, окреслено основні тенденції медіатизації судових процесів та типові проблеми при висвітленні журналістами судової тематики. Зроблено висновок про необхідність підвищення рівня професійних стандартів судової журналістики з метою формування об’єктивного образу судової влади.

ЖУРНАЛІСТИКА ТА ПРОГНОСТИКА

Тетяна Каменська — 2025-12-17

Наукові досягнення по суті передбачають спрямованість на майбутнє. Існує таке судження, що прагнення людства до знання перш за все пов’язане з майбутнім, з нащадками. Якщо б люди апріорі не враховували своє існування в майбутньому, навіщо їм було б витрачати багато часу на отримання знань?

У даній статті ми зосередимось на необхідності в сучасних медіа комунікаціях «виходити за рамки сьогодення», тобто — зазирати в майбутнє. Журналістська праця призначена висвітлювати всі сторони людського буття з урахуванням психологічного, соціального, природно-технічного і навіть космічного контекстів. Журналістам варто вправно використовувати в репортажах потенціал самих респондентів з питань їх бачення перспектив розвитку тих чи інших подій, їх відчуттів причинно-наслідкових зв’язків. Тому для журналістів виникає потреба — інтегрувати в їх діяльність накопичені знання та навички з галузі соціально-комунікативної прогностики.

ФОНОСЕМАНТИЧНИЙ СКЛАДНИК МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ РЕКЛАМНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ

Тетяна Коляда-Березовська — 2025-12-17

У світлі еволюції підготовки вітчизняними вишами спеціалістів медіасфери висвітлюється проблема вдосконалення мовної компетенції здобувачів як універсальної цінності професії. Акцентується необхідність вивчення фоносемантичного аспекту мови для використання фоносемантичних засобів репрезентації емоційного сенсу в рекламних і піар-текстах. Це зумовлено фоносемантичним вектором розвитку світового мовознавства із врахуванням диджитал-технологій, які збагачують суміжні напрями досліджень авторських текстів у призмі психолінгвістики, семіології та стилістики. Мета статті — розкрити фоносемантичний потенціал рекламної та піартекстотворчості, що передбачає звернення до фонемного складу і експресивної конотації лексем, і в результаті — поглиблює вивчення мови фаху шляхом отримання знань щодо фоносемантичних універсалій як мовної концептуалізації дійсності.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖАНРОВИХ МОДЕЛЕЙ РЕГІОНАЛЬНИХ ДРУКОВАНИХ МЕДІА (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТ «ЧОРНОМОРСЬКІ НОВИНИ», «ВЕЧІРНЯ ОДЕСА», «ОДЕСЬКЕ ЖИТТЯ»)

Василь Милосердний — 2025-12-17

У статті висвітлено трансформацію жанрових моделей регіональних друкованих медіа в умовах цифровізації та зміни інформаційних потреб аудиторії. На матеріалі газет «Чорноморські новини», «Вечірня Одеса» та «Одеське життя» розглянуто динаміку змін жанрової структури, співвідношення інформаційних, аналітичних і публіцистичних жанрів, а також тенденції до змішування форматів і посилення практичних матеріалів.

У роботі окреслено основні чинники жанрових змін: конкуренція з онлайн-медіа, економічні обмеження редакцій, локальна проблематика, орієнтація на читача. Зроблено висновок про адаптивний характер жанрових стратегій регіональної преси, що поєднує традиційні газетні стандарти з елементами цифрової комунікації, спрямованими на утримання та розширення аудиторії. Під час дослідження використано стратегії контентного аналізу, а також застосовано типологічний метод дослідження.

ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ ПОШУКУ РІШЕНЬ: ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ МЕТОДОЛОГІЮ ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НОВИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ФОРМАТІВ, ОРІЄНТОВАНИХ НА ПОЗИТИВНІ ЗМІНІ

Леонід Можегов — 2025-12-17

У світі, де блогери та телеграм-канали набирають популярності завдяки спрощеним формам подачі інформації, журналісти змушені шукати нові способи утримання уваги. У цьому дослідженні розглянуто трансформацію сучасного медіапростору крізь призму впровадження принципів дизайн-мислення в журналістську практику.

У статті здійснено аналіз процесу, який включає наступні етапи: емпатія, формулювання проблеми, генерація ідей, прототипування та тестування. Окрему увагу приділено практичній реалізації алгоритму: від глибинного аналізу потреб реципієнтів до вибору оптимального формату для оформлення повідомлення. Такий підхід відкриває нові можливості для подачі журналістського матеріалу в різних видах: від складних ігрових механік, де користувач взаємодіє з даними в реальному часі, до деталізованих роз’яснювальних лонгрідів. На прикладі успішних кейсів, зокрема видання Texty.org.ua, висвітлено роль візуальної мови та цифрових інструментів у створенні людиноцентричних журналістських продуктів. Сформульовані висновки допомагають краще зрозуміти методологічну конвергенцію журналістських стандартів та дизайн-методик. Результати нашої роботи можуть бути використані редакціями для вдосконалення стратегій взаємодії з аудиторією, а також слугувати базою для формування навчальних матеріалів із підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі журналістики.

ДО ПИТАННЯ ПРО МЕЖІ АВТОРСЬКОЇ СУБ’ЄКТИВНОСТІ В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ЖАНРАХ ЖУРНАЛІСТИКИ

Валентина Мусій — 2025-12-17

У фокусі уваги авторки статті — книга Ришарда Капусцінського «Гебан». У ній журналіст об’єктивно та точно відтворює факти. І водночас висловлює своє бачення цих фактів. У статті викладаються результати вивчення авторської суб’єктивності на основі аналізу структури текстів, з яких складається книга «Гебан». На рівні тематичної структури відзначено неоднорідність та аморфність, які мотивовані у статті тим, що для Капусцінського головним було створення атмосфери подій, точніше — духу тієї Африки, яку він побачив. Аналіз фактологічної структури дав змогу дійти висновку, що у книзі «Гебан» факти образно трактуються і типизуються автором.

Було проаналізовано також архітектонічну структуру книги: семантику заголовків, характер зв’язків між окремими абзацами тексту, а також відносини між початком та кінцем твору. Автор статті зробив висновок про те, що, незважаючи на відсутність жорстких логічних зв’язків між окремими частинами текстів, кожен з них є цілісною системою і одночасно частиною більшої системи — книги в цілому. Об’єднують усі елементи в єдине ціле авторська концепція (яким автор вважає дух сучасної Африки) та авторська суб’єктивність (як автор ставиться до змін).

ІНСТРУМЕНТИ ВЕРИФІКАЦІЇ ФОТО- ТА ВІДЕОКОНТЕНТУ ЯК СКЛАДНИК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЖУРНАЛІСТА

Олена Орлова — 2025-12-17

У статті здійснено комплексний аналіз цифрових інструментів і методик верифікації фото- та відеоконтенту як невід’ємної складової частини професійної компетентності сучасного журналіста. Розглянуто поетапний алгоритм перевірки візуальних матеріалів, що охоплює зворотній пошук , аналіз метаданих (EXIF), дослідження піксельних спотворень, встановлення геолокації події, аналіз тіней, освітлення та погодних умов. Окрему увагу приділено методам верифікації медіапродукції в умовах активного поширення контенту, створеного або модифікованого за допомогою штучного інтелекту. Акцентовано на важливості розвитку медіаграмотності в умовах зростання кількості маніпуляцій та інформаційних атак, особливо під час війни в Україні.

СПЕЦИФІКА ВІЗУАЛЬНОГО СТОРІТЕЛІНГУ У ВІДЕОКОНТЕНТІ ФОРМАТУ ЖУРНАЛІСТИКА РІШЕНЬ

Арсен Подосян — 2025-12-17

Сучасний медіапростір трансформується під впливом стрімкого розвитку цифрових технологій, глобалізації інформаційних потоків і зміни моделей споживання новин. Це проявляється не лише у переході від традиційних медіа до онлайн-платформ і соцмереж, а й у зростанні кризи довіри аудиторії до класичних інформаційних інститутів. Багато споживачів сприймають новини як маніпулятивні або емоційно виснажливі, що зменшує громадську залученість. Однією з причин є домінування конфліктно-орієнтованого дискурсу, який акцентує негатив і драматизацію, викликаючи «новинну втому» та соціальну апатію. У відповідь формується запит на альтернативні підходи. Журналістика рішень пропонує не лише фіксацію проблем, а аналіз механізмів їх подолання, ефективних практик і соціальних інновацій. Вона спрямована на відновлення довіри, активізацію громадянської участі та формування зрілої інформаційної культури.

ЕКОЛОГІЯ СУЧАСНОГО МІСТА НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ УРБАНІСТИЧНОГО МЕДІА (НА ПРИКЛАДІ «GUARDIAN CITIES»)

Тетяна Тхоржевська — 2025-12-17

Загальна проблема, яка підіймається у статті, є урбаністична проблематика в медіа. Недостатнє висвітлення життєдіяльності міст в українському медіапросторі свідчить про актуальність вивчення відомих світових прикладів. Конкретизуючи загальну проблему, ми звертаємося до урбаністичної рубрики «The Guardian» («Guardian Cities»). Визначено порядок денний рубрики за 2025 рік: перше місце займає проблема екології міст. Окреслено основні тематичні напрями екологічної проблематики, географію матеріалів, рішення, які пропонуються в медіа. Зазначено подання аналітичних матеріалів, які вписують локальні проблеми у глобальний контекст.

ПРО ПЕРЕТИНАННЯ ЖАНРОВИХ ФОРМ ДЕТЕКТИВУ ТА НАРИСУ В СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «СМЕРТЬ У БЕРЕСТОВІ» П. КРАЛЮКА ТА О. КРАСОВИЦЬКОГО)

Андрій Чмир — 2025-12-17

Статтю присвячено дослідженню феномену фактичності у сучасній фікційній літературі. Репрезентативним у цьому плані є історичний детектив «Смерть у Берестові» Петра Кралюка й Олександра Красовицького. Методологічною базою слугував аналіз художньо-публіцистичного складника, а саме: функцій історичних, портретних і подорожніх нарисів книжника Симеона. З’ясовано, що введення цих нарисів до тексту детективу спонукає читача взяти участь у пошуку історичної правди, розглянути героїчну українську історію та встановити завдяки цьому актуальні для сьогодення закономірності.

Реципієнт у романі спостерігає за початком XI ст. періоду Київської Русі завдяки зауваженням книжника‑чужинця Симеона. Саме він стає автором історичних, портретних і подорожніх нарисів, які спрямовані на осмислення тогочасного життя українців. В історичних нарисах указаний головний герой роздумує над пройденим шляхом жителів Київської Русі, фактами, подіями, постатями з їхнього життя. Портретні нариси Симеон присвячує тому, щоб закріпити характерні зовнішні та внутрішні риси своїх співрозмовників. Натомість подорожні нариси — насамперед фіксація того, що відбувалося з книжником під час його численних мандрів.