Авторська журналістика як інструмент міжнародних медіакомунікацій
DOI:
https://doi.org/10.18524/2308-3255.2016.22.126189Анотація
У статті проаналізовано явище авторської журналістики як перспективний засіб творення змістового наповнення для зарубіжної аудиторії. Визначено роль, місце і перспективу сучасних колумністів (публіцистів), які є посередниками різних цивілізаційних культур в інформаційному суспільстві та формують громадську думку і загальне уявлення про певну країну, націю, спільноту. На основі порівняльної характеристики п’яти відомих блоґ-платфом (WordPress, Blogspot (Blogger), Tumblr, Quora, Medium) визначено пріоритетні інструменти міжнародних медіакомунікацій. Феномен авторської журналістики (колумністики) розглянуто в контексті популяризації ідей і поглядів, які відображають правдивий сучасний стан речей в Україні. Авторитетні журналісти, блоґери уособлюють «лідерів думок», які користуються довірою інформаційного суспільства, тому поєднання їхньої творчості з можливостями телерадіомовлення і новітніх комунікацій створюють додаткові можливості реалізації ідеї постійної підтримки міжнародних інформаційних потоків з України.Опубліковано
2018-05-05
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Діалог: медіа-студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).