ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ЕНІГМАТИЧНИХ МЕДІАТЕКСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2308-3255.2014.18-19.169109Ключові слова:
енігматичний наратив, код загадки, медіатекст, гіперінтерпретація, міф.Анотація
В статті розглянуто енігматичний дискурс медіатекстів. Автор стверджує, що сучасна людина парадоксальним чином залучена до міфологічного середовища, до енігматичного дискурсу, що найбільш представлений в медіатекстах. Панування і популярність енігматичних наративів пов’язана з підсвідомим світовідчуттям людини постмодерну. Проблема полягає в тому, що кількість енігматичних медіатекстів дедалі зростає, але здатність аудиторії розпізнавати їх вірогідність та фільтрувати неправдиві меседжи поступово знижується. В статті окреслені основні підходи до аналізу енігматичних медіатекстів з метою пояснення ключових механізмів їх функціо нування і принципів побудови. В дослідженні енігматичних наративів було зроблено акцент на власне наративному аналізі через типи оповідей, а також на структурно-функціональному підході.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Діалог: медіа-студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).