DOI: https://doi.org/10.18524/2308-3255.2019.25.195596

Соціальні комунікації в публічному просторі

Тетяна Крижановська

Анотація


У статті робиться спроба комплексного погляду на соціальні комунікації як на один з інструментів формування сучасного публічного простору. Автор використовує філософський інструментарій для свого дослідження.

Існують різні підходи та тлумачення поняття «соціальні комунікації». У статті розглянуті такі підходи до вивчення соціальних комунікацій, як системно-культурний (М. Г. Якубовська, Н. І. Масі), технологічноінституційний (В. В. Різун), соціопсихолінгвістичний (О. М. Холод), аксіологічний (В. О. Ільганаєва).

Для осмислення феномену публічного простору досліджуються погляди Х. Арендт, Ю. Габермаса, П. Бурдьє. Виділяються значущі характеристики публічного простору та його відмінні риси. Публічний простір є одним із виявів соціального простору і характеризується своєю відкритістю для всіх, хто хоче та може себе в ньому презентувати. На думку автора, необхідно розрізняти громадський та публічний простір. Поняття публічного простору є ширшим і стосується широкого кола соціальних груп різних інтересів, представники яких — окремі особистості — виступають спостерігачами або активними діячами тих чи інших подій різного характеру.

Можна простежити як змінювалося функціонування публічного простору в соціально-історичній перспективі — від безпосередньої присутності в місцях спілкування та взаємодії через опосередковану присутність читацької публіки до сучасної електронної публічності інтернет-простору. Публічний інтернетпростір має свої особливості та суперечності.

Сучасний публічний простір має мережево-рухливу структуру, яка безперервно конструюється, деконструюється та переконструюється мовою та діями соціальних агентів (акторів) як індивідуальних, так і колективних. Соціальні комунікації в цих процесах відіграють дуже значущу, а подекуди вирішальну роль. З технологічної точки зору вони становлять собою певні майданчики для індивідуальних та групових презентацій у суспільстві. Особливо виділяються ті соціально-комунікативні майданчики, які надають користувачам інтерактивні інструменти. Тобто такі майданчики створюють і підтримують інтерсуб’єктивні зв’язки публічного простору.

У висновках підкреслюється, що для плідного вивчення особливостей функціонування соціальних комунікацій у публічному просторі необхідно застосовувати комплексний підхід, який дає змогу виділити та дослідити найбільш значущі, ключові позиції цього феномену. Звичайно, що при використанні різних підходів та шляхів виникає питання методологічної коректності, але, з іншого боку, це відкриває шлях до розвитку нових поглядів, віднаходження нових методологічних інструментів.

Комплексний підхід також буде плідним і в практичному застосуванні при вивченні, порівнянні різних видів, типів, проявів соціальних комунікацій у публічному просторі та виробленні практичних рекомендацій для їхнього вдосконалення, відповідно до вимог сучасного суспільного життя.

Автор наголошує на необхідності розуміння важливості аксіологічної, зокрема етико-моральної складової соціальних комунікацій у публічному просторі. Соціальні комунікації розвиваються і будуть розвиватися завдяки новим технологіям, це сучасна культурна дійсність. Але людський культурний світ, на відміну від біологічного, неможе існувати без певної системи цінностей, яку виробляють значною частиною соціальні комунікації. Яким є, буде публічний простір і чи буде він взагалі — багато в чому залежить від характеру тих цінностей, які вносяться до простору соціальними комунікаціями.


Ключові слова


соціальні комунікації; публічний простір; цінності; культура; технології; комплексний підхід

Повний текст:

PDF

Посилання


Arendt, H. (2008). Men in Dark Times. Kyiv. 320 р. [In Ukrainian].

Arendt, H. (2000). Vita Activa and the Human Condition. Sank-Peterburg. 437 р. [In Russian].

Bourdieu,P. (1993).Sotsiologiya politiki [Sociology of Politics] Moskow. URL: https://gtmarket.ru/laboratory/basis/5408/5409 (accessed 26.11.2019) [In Russian].

Bourdieu, P. (2007). Sotsiologiya sotsial’nogo prostranstva [Sociology of social space] (Translation from French). Moskow. Sank-Peterburg. 288 р. [In Russian].

Vlasenko, YE. (2019). Hromada yak sotsialʹnyy ta prostorovyy fenomen [The community is a social phenomenon and a spacious phenomenon]. URL: http:// www.canactions.com/article_hromada (accessed 25.11.2019) [In Ukrainian].

Habermas, Y. (2011). Postmetafizychne myslennya [Postmetaphysical Thinking]. Kyiv. 280 р. [In Ukrainian].

Habermas, Y. (2000). Strukturni peretvorennya u sferi vidkrytosti: doslidzhennya katehoriyi hromadyansʹke suspilʹstvo [Structural Transformations in the Field of Openness: A Study of the Civil Society Category]. Lʹviv. 318 р. [In Ukrainian].

Zayetsʹ, D. (2012). Novi media ta publichnistʹ: klasychni kontseptsiyi ta sotsiokulʹturne osmyslennya [New Media and Publicity: Classical Concepts and Sociocultural Understanding]. Visnyk Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Vol. 993. pр. 48–52 [In Ukrainian].

Kotukov, O. (2015). Teoretychni zasady formuvannya publichnoho ta publichno-politychnoho prostoriv [Theoretical bases of formation of public and public-political spaces]. Efektyvnistʹ derzhavnoho upravlinnya : zbirnyk naukovykh pratsʹ. Vol. 43. pp. 65–73 [In Ukrainian].

Peters, J. D. (2004). Speaking into the Air : A History of the Idea of Communication. Kyiv. 302 р. [In Ukrainian].

Rizun, V. V. (2012). Nacherky do metodolohiyi doslidzhenʹ sotsialʹnykh komunikatsiy [Outlines for the methodology of social communication research]. Psykholinhvistyka. Vol. 10. рр. 305–314. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ psling_2012_10_44 (accessed 23.11.2019) [in Ukrainian].

Sotsial'nyye kommunikatsii (teoriya, metodologiya, deyatel'nost') : slovar'- spravochnik [Social communications (theory, methodology, activity) : reference dictionary] (2009). Khar'kov. 392 р. [In Russia].

Kholod,O. (2011). Sotsialʹni komunikatsiyi: sotsio- ta psykholinhvistychnyy analiz : navchalʹnyy posibnyk [Social communications: socio-psycholinguistic analysis : study guide]. Lʹviv. 288 р. [In Ukrainian].

Yakubovska, M., Masi, N. (2019). Evolyutsiya sotsialʹnykh komunikatsiy: stanovlennya novoyi kulʹturnoyi realʹnosti [The evolution of social communications: the formation of a new cultural reality]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiya. Vol. 2. pp. 130–136. URL: http://journals.uran.ua/bdi/article/ view/175933/175761 (accessed 23.11.2019) [In Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арендт Х. Люди за темних часів. Київ : Дух і літера, 2008. 320 с.

Арендт Х. Vita activa, или О деятельной жизни. Санкт-Петербург : Алетейя, 2000. 437 с.

Бурдьё П. Социология политики. Москва, 1993. URL: https:// gtmarket.ru/laboratory/basis/5408/5409 (дата звернення: 26.11.2019).

Бурдье П. Социология социального пространства. Москва : Институт экспериментальной социологии; Санк-Петербург : Алетейя, 2007. 288 с.

Власенко Є. Громада як соціальний та просторовий феномен : сайт освітньої платформи CANactions. URL: http://www.canactions.com/ article_hromada (дата звернення: 25.11.2019).

Габермас Ю. Постметафізичне мислення. Київ : Дух і Літера, 2011. 280 с.

Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство. Львів : Літопис, 2000. 318 с.

Заєць Д. Нові медіа та публічність: класичні концепції та соціокультурне осмислення. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2012. № 993. С. 48–52.

Котуков О. Теоретичні засади формування публічного та публічнополітичного просторів. Ефективність державного управління : зб. наук. праць. 2015. Вип. 43. С. 65–73.

Пітерс Дж. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації. Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2004. 302 с.

Різун В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 305–314. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2012_10_44 (дата звернення: 23.11.2019).

Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник / автор-составитель В. А. Ильганаева. Харьков : КП «Городская типография», 2009. 392 с.

Холод О. М. Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз : навч. посібник. Львів : ПАІС, 2011. 288 с.

Якубовська М. Г., Масі Н. І. Еволюція соціальних комунікацій: становлення нової культурної реальності. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2019. № 2. С. 130–136. URL: http://journals.uran.ua/bdi/article/view/175933/175761 (дата звернення: 23.11.2019).





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN: 2308-3255 (Print)