ПОТЕРПІЛІ ВІД ЗЛОЧИНІВ: ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІСТОРІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ

Анотація

Професійний обов’язок журналіста — репрезентувати хроніку подій соціальної реальності й водночас концентрувати увагу на проблемах суспільства (зокрема, злочинності), залучаючи експертів до професійної оцінки цих проблем та пошуку шляхів вирішення. Висвітлення кримінальної проблематики в українському інформаційному просторі характеризується фрагментарністю та дискретністю. Це означає, що у фокусі уваги журналістів — конкретні факти дійсності, які подаються поза контекстом та не формують цілісного, повноцінного, об’ємного погляду на проблему злочинності. У дослідженні приділено увагу журналістським стратегіям репрезентації історій потерпілих від злочинів. За результатами обраних для аналізу історій стало очевидним, що пріоритетним для журналістів є демонструвати (та залишати в епіцентрі уваги) історії, які вже набули неабиякого резонансу в суспільстві, або подавати історії, які здатні привернути увагу аудиторії та гарантуватимуть підвищення рейтингу конкретних масмедіа (зокрема, завдяки акцентуванню на ексклюзивності інформації).

Визначено, що журналісти не є чутливими до проблеми злочинності в суспільстві, а тому й до травматичного досвіду конкретної людини — потерпілого. Для журналістів основним завданням є створити резонансну історію, здатну викликати інтерес у аудиторії. У статті підкреслено, що організація матеріалу в історії узалежнена від журналістських стратегій: «шокувати» чи «вразити». Автором визначено, що стратегія «шокувати» — це деталізувати/натуралізувати суть злочину, продемонструвати хроніку скоєння злочинних дій стосовно потерпілого; стратегія «вразити» — відобразити емоції потерпілого в момент скоєння злочину та після пережитого.

У статті звернено увагу на те, яким чином журналісти, репрезентуючи історії, порушують рекомендації щодо комунікації з потерпілими (зокрема, при інтерв’юванні малолітніх/неповнолітніх потерпілих).