«ЛИШ ФАНАТИЧНИЙ ПОШУК ДОРОСТА ДО ПРОСТОТИ МИТЦЯ І ВІРТУОЗА»: ТВОРЧЕ КРЕДО ЖУРНАЛІСТА У ПРИЗМІ ПОЕТИЧНИХ ІНТЕНЦІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2308-3255.2024.30.318424Ключові слова:
творче кредо, журналістська освіта, поетичний дискурс, критично-креативне мисленняАнотація
У статті, в контексті пріоритетів Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України на період до 2027 року, які актуалізують п’ять напрямів трансформації, де осереддям є особистість, висвітлюється проблема самовизначення особистості майбутнього журналіста завдяки усвідомленню здобувачами факультетів журналістики системи принципів, цінностей як основи їхньої інтелектуально-творчої реалізації, що уможливлює широка гуманітарна освіта, знання художньо-словесної творчості унікальних майстрів. Мета статті полягає у представленні результатів компаративного розгляду творчого кредо найавторитетніших постатей сучасності, як зразків концептуального творення текстів — публіцистичного і поетичного, — медіальна функція яких однакова: впливати на самоусвідомлення пересічної особи, на її виховання та освіту, на суспільство в усіх його іпостасях. Для реалізації такого завдання запропоновано формат «діалогу настанов і позицій», а саме — висвітлення концептуально-етичних аспектів журналістської діяльності у дзеркалі поетичних інтенцій. Увагу сконцентровано на поетичних текстах Ліни Костенко і щоденникових записах Бориса Дерев’янка, які відкривають систему цінностей, основні принципи їхньої діяльності, що, беззастережно, є важливим для сучасної журналістської освіти. У результаті надано авторське бачення перспективних завдань, які необхідно вирішувати при викладанні та вихованні сучасного журналіста, зокрема, необхідність стимулювати бажання здобувачів професійно думати, що зумовлює вироблення власної позиції, кредо, на прикладі творчості найавторитетніших особистостей; наголошується літературний бік журналістської творчості «у просторі інтертекстуальності», що увиразнюватиме і забезпечуватиме мовну майстерність журналіста.
Посилання
Burcho, L. H. (Comp.) (2015). Zhyttia i smert Redaktora: Knyha pamiati Borysa Derevianka [Life and death of the Editor: the Book of Memory of Borys Derevianko] (352 p.). Odesa: pres-kurier. [in Ukrainian].
Ihnatenko, M. A. (1986). Henezys khudozhnoho myslennia [The genesis of artistic thinking] (286 p.). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Kostenko, L. V. (1989). Vybrane [Selected works] (550 p.). Kyiv: Dnipro. [In Ukrainian].
Kostenko, L. (1999). Humanitarna aura natsii abo defekt holovnoho dzerkala [The humanitarian aura of a nation or the defect of the main mirror]. Naukovi Zapysky. Filolohiia, 17, 3–10. retrieved October 05, 2024, from https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/43036277-9461-4d24-b6a3-db7feb0cea18/content [in Ukrainian].
Lozko, H. S. (2012). Etnoderzhavoznavstvo: Filosofsko-teoretychnyi vymir [Ethno-political studies: Philosophical and theoretical dimension]. Mandrivets, (1), 7–16. Retrieved October 05, 2024, from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Mandriv_2012_1_4 [in Ukrainian].
Romanyshyn, Yu. (2024). Rozvytok osvity v konteksti Industrii 5.0 [Development of education in the context of Industry 5.0]. Naukovi Pratsi Mizhrehionalnoi Akademii Upravlinnia Personalom. Pedahohichni Nauky, (3(62)), 24–28. [in Ukrainian].
Sarmina, H. (2017). Problema yakisnoi zhurnalistyky periodu dyhitalnoi ery masovoi komunikatsii [The problem of quality journalism in the digital era of mass communication]. Dialog. Media-studii, (23), 37–52. [in Ukrainian].
Morozov, S. M., & Shkaraputa, L. M. (Comp.). (2000). Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words] (Vol. 15, 662 p.). Kyiv: Naukova dumka. Retrieved October 05, 2024, from http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000019595 [in Ukrainian].
Ministry of Education and Science of Ukraine (n.d.). Stratehichnyi plan diialnosti Ministerstva osvity i nauky Ukrainy do 2027 roku [The Strategic Action Plan of the Ministry of Education and Science of Ukraine by 2027] (p. 29). Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved October 05, 2024, from https://mon.gov.ua/strategichniy-plan-diyalnosti-mon-do-2027-roku [in Ukrainian].
Fizer, I. (1991). Mizh poeziieiu ta krytykoiu [Between poetry and criticism]. Suchasnist, (6), 22–25. [in Ukrainian].
Andres, B., Sempere-Ripoll, F., Esteso, A., & Alemany, M. M. (2022). Mapping between Industry 5.0 and Education 5.0. EDULEARN 22 Proceedings, (1), 2921–2926. https://doi.org/10.21125/EDULEARN.2022.0739
Farrar, R. T. (1998). A creed for my profession: Walter Williams, journalist to the world. University of Missouri Press.
Habash, R. (2022). Phenomenon-based Learning for Age 5.0 Mindsets: Industry, society, and Education. IEEE Global Engineering Education Conference, EDUCON, 2022. https://doi.org/10.1109/EDUCON52537.2022.9766521
Kolyada-Berezovska, T., & Zinchenko, O. (2017). A concept model of national spirit through the lens of the Ukrainian literary tradition. Naukovyi Visnyk Mizhnarodnoho Humanitarnoho Universytetu. Seriia Filolohiia, (31(1)), 174–178. Retrieved October 05, 2024, from http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10572
Sager, S. (1997). Intertextualität und die Interaktivität von Hypertexten. In J. Klein, Textbeziehungen: linguistische und literaturwissenschaftliche Beiträge zur Intertextualität (pp. 109–123). Tübingen: Stauffenburg.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).