РИТУАЛЬНА МОДЕЛЬ КОМУНІКАЦІЇ: ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2308-3255.2024.30.318432Ключові слова:
ритуальна модель комунікації, ритуал, медіа, культураАнотація
Важливу частину теорії масових комунікацій складають моделі масової комунікації. Зазвичай дослідники виділяють чотири типи моделей — трансмісії, ритуалу, привернення уваги та рецепції. Дана робота присвячена моделі ритуалу. Зазвичай ритуальну модель комунікації пов’язують з ім’ям Джеймса Кері (James W. Carey); вважається, що повідомлення в цій моделі «не є актом висилання інформації, а є публічним виявом підтримки суспільних переконань» [5, 220]. В статті приділено увагу власним поясненням Дж. Кері, який робив акцент не так на ритуалі і формуванні суспільної солідарності, як на категорії «культура». Розглядаються концепції М. Комона, зокрема щодо здатності медіа ритуалізувати суспільне життя та Е. Ротенбулєра, який стверджував, що віносини між людиною та навколишньою реальністю завжди містять елементи ритуалу. Щодо спроб практичного застосування моделі, в цій роботі вони обмежені розглядом класичної роботи Даяна і Каца, яка присвячена медіаподіям: публічним церемоніям з усіма ознаками ритуалу, які транслюються на телебаченні.
Посилання
Ivanov, V. (2010). Osnovni teorii masovoi komunikatsii i zhurnalistyky [Basic theories of mass communication and journalism] (258 p.). KyivL Tsentr vilnoi presy. [in Ukrainian].
Kozyr, Yu. (2015). Sotsiokulturni smysly kontseptualnoi modeli Ukraina-Rosiia v masmediinomu kontenti [Sociocultural meanings of the Ukraine-Russia conceptual model in media content] [Extended abstract of the PhD Thesis in Social Communications (20 p.)]. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Kosiuk, O. (2012). Teoriia masovoi komunikatsii [Mass communication theory] (384 p.). Lutsk: VNU im. Lesi Ukrainky. [in Ukrainian].
Petrushkevych, M. (2019). Rytualna model masovoi relihiinoi komunikatsii ta novi media [The ritual model of mass religious communication and new media]. Hileia, (140(1)/2), 78–82. [in Ukrainian].
Rizun, V. (2008). Teoriia masovoi komunikatsii [Theory of mass communication] (260 p.). Kyiv: Vydavnychyi tsentr “Prosvita”. [in Ukrainian].
Tkhorzhevska, T. (2023). Dosvid mediaantropolohii u doslidzhenni mediavplyvu [The experience of media anthropology in the study of media influence]. Obraz, (1(41)), 6–15. https://doi.org/10.21272/Obraz.2023.1(41)-6-15 [in Ukrainian].
Dayan, D., & Katz, E. (1992). Media events: the live broadcasting of history (306 p.). Cambridge, MA: Harvard University Press. Retrieved October 15, 2024, from https://www.journal-socjournal.ru/index.php/socjour/article/view/6815/6833
Carey, J. W. (2009). Communication as culture. Essays on media and society (rev ed.; 205 p.). New York: Routledge Taylor & Francis Group. Retrieved September 10, 2024, from https://dl1.cuni.cz/pluginfile.php/653630/mod_resource/content/0/b%20-%201989%20-%20Carey%20-%20communication%20as%20a%20culture.pdf
Coman, M. (2005). Media anthropology: an overview. EASA Media Anthropology Network E-Seminar Series, May 17–24, 2005. EASA – European Association of Social Anthropologists. Retrieved December 18, 2022, from https://easaonline.org/downloads/networks/media/05p.pdf
Rothenbuhler, E. W. (2008). Media anthropology as a field of interdisciplinary contact. EASA Media Anthropology Network E-Seminar October 22 – November 5, 2008. EASA – European Association of Social Anthropologists. Retrieved December 15, 2022, from https://easaonline.org/downloads/networks/media/25p.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
